Нижче подано п’ять помилок, яких найчастіше припускаються на початку практики Аштанга йоги. Сподіваємось, що поради команди “Ashtanga.in.ua” допоможуть вам їх уникнути та отримати ще більше користі та задоволення від практики.

Отож, 5 найбільш поширених помилок:

  1. Mysore-class-4Бажання опанувати усі асани 1-ї серії одразу. “Золоте” правило для усіх практикуючих – ускладнюватись у практиці слід поступово. В Інституті Аштанга йоги в Майсорі новачкам, котрі приходять вивчати Аштанга йогу, спершу дають тільки Сур’я Намаскара А і В, і лише згодом їм починають додавати по одній асані в тиждень. Лише коли асана повністю освоєна, учневі дають нову. Таким чином вивчаються усі асани Першої серії. З іншого боку, коли учень намагається вивчити багато асан за короткий проміжок часу, то, по-перше, він ризикує зазнати травми (завдаючи тілу навантаження, до якого воно ще не готове), а, по-друге, опановуючи асани поспіхом (як кажуть, “галопом по європах”), учень не може вникнути в усі тонкощі асани (а неправильно засвоєні базові асани призведуть до того, що у майбутньому практикуючий відчуватиме проблеми з вивченням “просунутих” асан). Отож, починати практику слід лише з тих асан, котрі призначив інструктор, і їх кількість збільшувати поступово в міру їх освоєння.  
  1. Бажання чим швидше перейти до ускладнених варіантів асан. Це бажання характерне для багатьох молодих людей, котрі приходять в Аштанга йогу з активних видів спорту, таких як аеробіка, акробатика, кросфіт, фітнес, а також з інших стилів йоги. Як правило, такі люди вважають, що показником майстерності в Аштанга йозі є те, наскільки складні асани ти можеш виконати. Їм важко зрозуміти, що майстерність в Аштанга йозі визначається не тим, скільки “закручених” асан людина може виконати, а тим, наскільки органічно вона поєднує у власній практиці три фундментальних принципи (трістана): дихання-уджайї, контроль за поглядом (дрішті) та енергетичні замки (бандхи). Якщо учень органічно “вплітає” трістану у свою практику, тоді, навіть виконуючи спрощений варіант 1-ї серії, він практикуватиме справжню Аштанга йогу, а не комплекс акробатичних вправ.

Тому не варто гнатись за кількістю нових асан – краще звернути увагу на їх внутрішнє наповнення.

  1. Mysore-class-5Лінь. Багатьом початківцям не хочеться виходити зі своєї “зони комфорту” і докладати додаткових зусиль в процесі практики. Це можна пояснити відсутністю “тапасу”, тобто “палаючого бажання” розвиватись на шляху йоги. Від такої практики користі небагато, адже без “тапасу”, без поту на заняттях неможливо очистити своє тіло від забруднень, які у ньому накопичились (як фізіологічних, так і психологічних). Як написано у “Йога сутрах”: “З тапасу, через очищення від нечистот, постає досконалість тіла і почуттів”.
  1. Крайністю є і надмірне завзяття. Часто люди починають практикувати дуже заповзято та з надзвичайними зусиллями, часто на межі власних можливостей. Однак, з плином часу вони залишають практику, вирішивши, що “йога – не для мене”. Така надмірно заповзятливість небезпечна тим, що від неї можна “перегоріти” і повністю втратити інтерес. Необхідно віднайти баланс між практикою “впівсили” і практикою “на межі власних можливостей”. Не забувайте, що практика не обмежується одним заняттям, а є справою усього життя, тому поспішати просто немає сенсу. 
  1. Mysore-class-3Нерегулярна практика. У традиції Аштанга йоги прийнято практикувати шість разів на тиждень, за виключенням днів нового та повного місяця та критичних днів у жінок. Звичайно, на початках можна практикувати три рази в тиждень чи навіть два, однак, щоб відчути ефект від практики, кількість днів поступово потрібно доводити до шести. Практика – це щоденна робота над собою. Уявіть собі стан своєї ротової порожнини, якщо б ви чистили зуби не кожного ранку, а, скажімо, лише по вівторках і п’ятницях. Така сама ситуація і з нашим тілом – якщо ми практикуємо нерегулярно, то тілу важче самостійно боротись із тими негативними впливами, що на нього постійно здійснюють негативна екологічна ситуація, переїдання, стреси, малорухливий спосіб життя, тощо. Ось чому слід привчати себе до регулярної практики. У шестиденну практику слід входити крок за кроком, поступово збільшуючи кількість днів. Слід навчитись також рівномірно розподіляти навантаження протягом тижня і  не виснажувати себе на першому ж занятті так, щоб організм потім три дні не міг відновитись.  

Безсумнівно, це не повний перелік типових помилок, яких припускаються початківці. Тому ми будемо раді почути ваші думки з цього приводу та взнати, що є перешкодами у практиці Аштанга йоги саме для вас, та спробуємо допомогти їх усунути.

Записав: Роман Юринц

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.