Парампара
Парампара – це пряма передача знань від учителя до учня. Цей санскритський термін позначає передачу знань у його найціннішій формі – через безпосередній досвід, що здобувається через практику. Парампара – це основа будь-якого викладання: учитель та учень є ланками у ланцюжку, який створювався протягом багатьох тисяч років. Щоб викладання йоги було ефективним, справжнім і повним, воно повинно базуватись на принципі парампари.
Знання може бути перейти до учня лише після того, як учень провів багато років з досвідченим гуру, тобто учителем, котрому він без обмежень віддає себе – тілом, розумом, словами та своєю внутрішньою сутністю. Тільки у такому стані учень готовий до одержання знань. Ця передача знань від учителя до учня називається парампара.
Дхарма (тобто обов’язок) учня полягає у сумлінному виконанні практики і намаганні зрозуміти вказівки гуру. Досягнути глибин знання – як і йоги – неможливо просто опанувуючи практику; знання виростає із взаємної любові та поваги між учнем і учителем – стосунків, для формування котрих потрібен час.
Дхарма (тобто обов’язок) учителя полягає у викладанні йоги точно так, як це робив його гуру. Передача знань повинна здійснюватись із добрим серцем, благою метою та благородними намірами. Не повинно бути жодної негативної мотивації. Учитель не повиннен ніколи вводити учня в оману або відступати від того, чому його вчили.
Зв’язок між учителем і учнем – це традиція, що народилась багато тисяч років тому в Індії, і яка стала фундаментом великої духовної спадщини. Учитель додає стійкості своїм учням – він може укріпити їх, там де вони втрачають рівновагу. Він, наче батько чи мати, коригує кожен крок своїх учнів у духовній практиці.
Традиція йоги існує у багатьох древніх лініях передачі, однак сьогодні багато хто намагається створити нові, відкидаючи чи змінюючи знання одержане від своїх учителів в угоду новим тенденціям. Дотримання парампари, навпаки ж, схоже на входження у ріку вчення, що тече уже тисячі років, і, слідуючи за котрою, можна досягти океану знань. Хоча, насправді, не усі ріки впадають в океан, практикуючий повинен бути впевненим у тому, що традиція, котрої він / вона дотримується, є справжньою і позбавленою егоїстичних мотивів.
Багато хто намагається вибратись на вершини Гімалаїв, але не усі досягають поставленої цілі. Але завдяки хоробрості, самовідданності там під милостивим керівництвом гуру, який є утримувачем знань, і який невтомно працює заради своїх учнів, можна досягти найвищих вершин знань.
(Переклад з англійської. Джерело: http://kpjayi.org/the-practice/parampara/)