Серпень 15, 2016

warrior 1

Шрі К. Паттабхі Джойс часто повторював: “у слабкому тілі – слабкий дух”. Також він любив цитувати такі слова з древнього трактату про йогу: “Зі слабким тілом не можливо пізнати своє справжня внутрішнє “Я”.

Ці слова показують, яке велике значення Паттабхі Джойс надавав третій сходинці Аштанги – практиці асан. Паттабхі Джойс учив, що практика асан зміцнює нас на усіх інших рівнях, а не лише на фізичному рівні, а це включає дотримання етичних принципів “ями” і “ніями” (перша і друга сходинки Аштанга йоги).

Практику асан можна розглядати як своєрідну базу, на котрій надбудовуються інші сходинки Аштанга йоги. Пропрацьовуючи тіло у асанах, ми пропрацьовуємо дрібні механізми своєї людської природи на фізичному рівні, руйнуючи статичні, створені на основі наших звичок, шаблони нашого розуму.

Одного разу, коли після заняття я уже збирався прощатись з Гуруджі, я підійшов до нього і поскаржився: “О-о-о, сьогодні моя спина щось зовсім негнучка…” На що Гуруджі (з примруженим поглядом і напускною серйозністю) відповів: “Занадто багато думок – там занадто багато думок…”

Досягти успіху в йозі неможливо, зосереджуючись лише на ментальній роботі і не приділяючи уваги роботі з фізичним тілом. Зараз існує тенденція “нехтувати” своїм фізичним тілом під час ментальної роботи та вважати, що бути інтелектуальним є на рівень вищим від того, щоб бути “фізичним”. Насправді ж, креативність думки народжується безпосередньо у фізичному тілі, що відкрите до сприйняття усього нового. Відокремлення мислення в ізольований процес, без приділення уваги тілу, може створити непотрібну прірву між Вами і Вашими сенсорними відчуттями, позбавляючи Вас сенсорного сприйняття світу.

Якщо переставити місцями сходинки Аштанга-йоги, розмістивши “практику асан” під етичними принципами “ями”, то побачимо, що лише з допомогою мислення людина не може викорінити у собі такі відчуття, як агресія, жадібність, ревнощі, схильність до самозакоханності, зарозумілість та інертність. Для цього потрібно на фізичному рівні – через практику асан, пранаям та медитації (дхьяна) – виробити у собі фізичну і ментальну силу, яка допоможе “розібратись” зі своїм розумом та відкоригувати “нездорові” шаблони поведінки, сформовані в результаті нашої нездатності звільнитись від жадібності, злоби та цілого ряду інших хтивих бажань, які можуть раптово стати центральними у нашому житті.

У тілі живе наша тваринна сутність; міріади яскравих, непомітних, унікальних, реальних чуттєвих сигналів виникають у ньому щомиті. Практикуючи асани, ми вчимось думати, використовуючи відчуття, що надходять з нашого тіла, інформацію одержану нашими органами чуттів, так, як це роблять тварини.

Тварина повинна постійно адаптовуватись до зовнішнього середовища, бо її виживання залежить від здатності реагувати – на рівні тіла – на довколишні зміни. Реагувати на рівні тіла значить оперативно реагувати на фізичному, багатосенсорному рівні на сигнали, що поступають від органів зору, слуху, серця, голосу, ніг, рук, скелету, мозку, хребта, кінцівок. Потрібно повністю і безумовно довіряти сигналам, що поступають з власного тіла, а це потребує глибокого відчуття власного тіла і “занурення” у нього.

Якщо так будувати свою практику, то можна досягнути незвичайної зовнішньої краси та глибокої внутрішньої сили. Якщо віддано та з любов’ю практикувати, то можна відновити у собі “тваринну” довіру до сигналів, що поступають від наших органів чуттів. Але для цього потрібно, перш за все, усвідомити, що тіло – це майданчик, з якого можна споглядати своє внутрішнє “Я” та розширяти межі власної свідомості, без чого неможливий духовне зростання.

Усе, що я описав вище, є правдою про мене. Йога була для мене повільним, надзвичайно фізично інтенсивним процесом пробудження мого внутрішнього “Я”; і зараз я ділюсь тим, чого досягнув, з іншими. На початках мій розум часто перешкоджав мені – замість того, щоб допомогати мені, мої думки докучали, відволікали і перешкоджали моєму розвитку і самопізнанню. І саме практика асан, як на мене, стала тією відправною точкою, що допомогла мені відчути енергію в собі, контролювати і скеровувати її. Зараз моя практика продовжує бути дуже “фізичним” процесом, через який я пізнаю себе зсередини.

Я досліджую своє внутрішнє “Я” в асанах, скручуючись, нахиляючись вперед, прогинаючись назад і т.д. Для майстерного виконання усіх цих вправ однієї фізичної сили замало – тут необхідне тотальне використання мозку, нервової системи, інтелекту, серця, конентрації ментальної енергії.

Різноманітні прогини та “скрутки” виконуються не лише для того, щоб досягти сили чи гнучкості, а, в першу чергу, щоб досягнути зосередженності, скерувати свої відчуття у потрібному руслі, насолодитись “панорамним баченням” мудреця, що відкриває захоплюючий вид у світ Духу.

(Автор – David Garrigues. Переклад з англійської. Джерело: http://www.elephantjournal.com/2012/04/weak-bodyweak-mind-david-garrigues/)

Leave a Reply

Your email address will not be published.